Правила в українській мові, які потрібно знати всім
Ми всі часом помиляємося, мимоволі вживаємо кальки з російської мови чи
неправильно наголошуємо слова. І не дивно! Ще Вольтер у свій час сказав: «Чужу
мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя».
Деякі помилки трапляються надто часто. Пропоную звернути на них увагу та
намагатися їх уникати.
1. «Нажаль». Коли знову сумніватиметеся, писати разом чи
окремо ці два слова, згадайте, що між ними можна вжити ще одне слово: «на
превеликий жаль». Таким чином, можливо, Вам легше буде запам’ятати, що ми їх
завжди пишемо окремо!
2. «Будь-ласка». Це теж два слова, вони пишуться окремо і без дефіса.
3. «Згідно інструкції», «відповідно з», «у відповідності з…», «згідно до…» — це все помилкові конструкції. Українською правильно буде: «відповідно до» і «згідно з».
5. «Заключається». В українській мові такого слова взагалі немає, тому контракти укладають, (а не заключають), проблеми полягають, (а не заключаються), когось обіймають (а не заключають в обійми)…
6. Їх чи їхнього? На жаль, під впливом російської мови все частіше їх вживається не у властивому значенні. Насправді, їхній — це присвійний займенник (відповідає на питання «чий?»), а їх — це форма родового і знахідного відмінка від особового займенника вони (відповідає на питання «кого?», «чого?», «що?»).
7. «Приймати учаcть». Приймати — це взагалі одне з тих слів, які у нас дуже часто вживають неправильно. Зокрема, треба говорити: брати до уваги, брати до серця, брати до відома, а у нас багато людей вживають у цих словосполученнях слово приймати.
14 жовтня – День Покрови Пресвятої Богородиці
День Покрови Пресвятої Богородиці – це найдавніше свято на 14 жовтня. Воно вважається одним із найбільш шанованих у християнстві та має за собою досить цікаву історію. За легендою, у цей день вороги мали напасти на Константинополь, але у місто прийшла Пресвята Богородиця та вкрила усіх містян покровом свого одягу, захистивши їх від нападників. Навколо міста здійнялась така буря, що вороги навіть не змогли до нього наблизитись. Саме тому у цей день традиційно моляться про захист своєї оселі, своєї родини та рідної землі.
А оскільки українські козаки надзвичайно шанували християнські традиції та вважали Покрову одним з найбільших свят, то і для цих захисників 14 жовтня виявилось визначною датою. Саме у цей день вони святили свою зброю, яку шанували не менше ніж національні традиції.
Християнська віра, шанування традицій та прагнення понад усе захистити рідну землю – саме ці якості були властиві українським повстанцям. Тож 75 років тому вони символічно обрали 14 жовтня датою створення УПА. Армії, котра боролась за збереження самостійної України і з якої сьогодні беруть приклад наші захисники.
У 2014 році з початком нової російсько-української війни, в Україні не лише зросло число призовників до армії. Утворилась велика кількість добровольчих формувань. До їх лав стали саме ті, у чиїх жилах тече кров козаків та повстанців, сучасні захисники рідної землі. Добровольці, які у сучасному світі все ще не забули про важливість традицій, славу воїнів-предків та обов’язок ставати на захист своєї країни, своєї оселі, своєї родини.
ГОВОРІМО ПРАВИЛЬНО!
21 ЛЮТОГО - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ
Квітни, мово наша рідна (сценарій виховного заходу у 5 класі)
Мова – державна перлина.
Нею завжди дорожіть!
Без мови немає країни,
Мову, як матір, любіть!
(З народної пісні)
Обладнання:
мультимедійна дошка, виставка відповідної літератури, предмети українського
побуту.
Хід заходу
Вчитель:
Мої вітання усім присутнім у просторі цього кабінету. Наша зустріч
невипадкова. Бо саме сьогодні, 21 лютого, у світі відзначають Міжнародний день
рідної мови (9 листопада – День української писемності).
Історія свята трагічна. Тому говоримо про цей день з присмаком гіркоти.
У 1952 році в Бангладеш (держава в південній Азії) влада жорстоко придушила
демонстрацію протесту проти урядової заборони в країні бангальської мови як
офіційної.
Минуло багато років. У 1999 р. на сесії ЮНЕСКО прийняли рішення запровадити
Міжнародний день рідної мови.
В Україні цей день почали святкувати з 2000 року.
Коли ж з’явилася
наша мова? Дуже давно. Вчені довели, що її вік - 7000 років. Цікава казка є про
це.
Слайд №1
(Учитель зачитує казку «Як народилася українська мова»).
Виступає квартет
хористів (під фонограму співають дівчата).
Слайд №2
(Мовні цікавинки).
1.
Найдовше
слово в українській мові містить 30 літер – дихлордифенілтрихлорметилметан
(назва одного з пестицидів).
2.
Найбільша
кількість синонімів до слова «бити» (45).
3.
Найдовша
абревіатура (9 літер) – ЦНДІТЕДМП – Центральний науково-дослідний інститут
техніко-економічних досліджень з матеріально-технічного постачання.
4.
Паліндром
(перевертень) – фраза чи слово, що читається зліва направо або справа наліво –
однаково. Наприклад :
а) Я несу гусеня.
б) Око, зараз, Пилип, Алла, дід, потоп…
Діалог двох подруг
(Тутова Карина, Сергєєва Наталя ведуть розмову про вивчення в українських
школах російської, англійської, німецької, французької, польської мов).
Вчитель:
«Борімося за красу
мови, за правильність мови,» - закликав М.Т.Рильський. Чи так воно сьогодні?
Наскільки чисто і правильно ми говоримо? Стисло про це.
Слайд №3
Суржик – елементи двох або кількох мов, об’єднані штучно, без дотримання норм літературної мови.
Вчитель:
Іншими словами, це – безлад. Приклад: суміш морозива та мила (ні з’їсти, ні помитися). Доречно згадати зараз поезію
українського гумориста Павла Глазового «Кухлик».
Інсценізація (виступ п’ятикласників): Колодіна Валерія – продавщиця,
Самойленко Ілля – дід,
Сєргєєва Альона – автор.
Учні зачитують напам’ять цитати про мову (виступають Шурнюк Олександр, Черемісін Олег, Тутова
Карина, Мажура Вікторія, Сергєєва Наталя).
Інсценізація легенди.
Вчитель
Якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами
(на сцені сидить Бог на кріслі-троні, одягнений у білу рясу, з бородою;
починає обдаровувати дітей):
- французам
запропонував елегантність і красу (вручає дівчинці дзеркальце й капелюшок);
-
угорцям
запропонував любов до господарювання (дає фартушок);
-
німцям
– дисципліну та порядок (дає книгу з написом «Закон»);
-
росіянам
Бог дав владність (дає корону);
-
полякам
– здатність до торгівлі (мішечок із грошима);
-
італійці
одержали хист до музики (музичний інструмент).
Діти дуже були задоволені подарунками. Подякували Всевишньому та й
розійшлися.
Обдарувавши всіх, підвівся Бог зі свого трону і раптом побачив у куточку
дівчину, одягнену в українське вбрання. Вона плакала, закривши руками очі…
Бог:
-
Хто
ти, чому плачеш?
Дівчина:
- Я –
Україна. А плачу, бо стогне земля моя від пролитої крові і пожеж. Сини мої на
чужій роботі, у своїй хаті нема правди й волі.
Бог:
-
Чому
ти не підійшла до мене? Я уже всі таланти роздав. А втім, є у мене скарб
неоціненний, який уславить тебе на весь світ. Це – пісня! (дає дівчині сопілку;
дівчина веселішає та починає співати).
Виступ хлопців (Бушовський Вадим, Самойленко Ілля, Шурнюк Олександр
декламують вірші)
Слайд №4
Віднови прислів’я.
1. Птицю пізнають по пір’ю, той багато знає.
2. Книга вчить, а людину по мові.
3. Хто багато читає, як на світі жить.
Слайд №5
Закінчи прислів’я.
1. Розум без книги, як птах…
2. Птах радіє весні, а дитя - …
3. Хліб-сіль їж, а …
4. Заздрощі добра…
5. Милуйся калиною, коли цвіте, а дитиною…
Слайд №6
Скоромовки.
1. Ворона проворонила вороненя.
2. Хитру сороку спіймати морока, а на сорок сорок – сорок
морок.
3. Бджілка з джмеликом дзижчать, дитинчат дзижчати вчать.
Слайд № 7
Значення фразеологізмів.
Кров з молоком - …
Розбити глека - …
Накивати п’ятами
- …
Обвести круг пальця - …
Ні пари з уст - …
Собака на сіні - …
Танцювати під чиюсь дудку - …
Підсумки (вчитель пропонує учням продовжити початок речення «Для мене
Україна – це…»)
«Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона твоя».
Цицерон, римський
філософ
Комментариев нет:
Отправить комментарий